Свята на Сході

Багато хто запитує мене, як проходять свята на Сході, і мені завжди важко відповісти на це питання, тому що звичай святкування в колишньому СРСР і в нинішній Росії вбрав так багато традицій і змішав колишню мерзенність із релігійністю, створюючи неуявну нісенітницю. Так, наприклад, Різдвяні торжества починаються в Росії вже 24 грудня, тому що багато хто знає католицькі традиції, і в деяких колах навіть у школах співають американські колядки, щоб «створити настрій», знайоме по кінофільмах.

1.ГОЛОВНЕ СВЯТО

Хоча теоретично Росія - країна Православна, однак, Головним святом є Новий рік. Різдвяний православний піст повинен тривати аж до 7 січня, однак 1 січня, а потім 13 січня (Старий новий рік) продовжують почате 24 грудня святкування нескінченно. Вірменське Різдво поєднується зі святкуванням Водохрещення Господня, а виходить, з 18-го січня, і теж супроводжується загальними поздоровленнями. Відразу після цього святкують численні популярні в Росії будистські свята (початок лютого). Потім треба мусульманський Рамадан, що часто збігається зі світським Днем Радянської Армії 23 лютого, називаним у цей час ДЕНЬ ЧОЛОВІКІВ (У ЦЕЙ ДЕНЬ ЧОЛОВІКАМ ДАРУЮТЬ ПАРФУМИ, І МЕНЕ ТЕЖ НЕ РАЗ ПРОСИЛИ ВИМОВИТИ ПРОПОВІДЬ НА ЦЮ ТЕМУ, КОЛИ Я ЦЕ ЗРОБИВ, БУЛА ЗУСТРІНУТА ГОЛОСНИМИ ОПЛЕСКАМИ). Чоловіче свято триває, подібно Великодню, з тиждень. Із цієї нагоди увесь час поздоровляють військових, і не тільки їх. А вже з 1 березня починаються пиятики у зв'язку із ДНЕМ ЖІНОК. Це неможливо описати. Подібно тому, як НОВИЙ РІК у Росії відзначається шикарніше, чим Різдво, так і Великий Піст у Православній Росії блідне перед жіночим святом і відступає на два тижні.

2.ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ

Тільки після Жіночого Дня наступає пауза, коли можна трохи зайнятися темою душі. Чесно говорячи, коли я зорієнтувався, який великий і сильний цей звичай, я почав його використовувати із цією метою. Російські журналісти завжди з більшим ентузіазмом ставилися до ідеї виступу католицького священика на радіо, по телебаченню або в пресі з «офіційними поздоровленнями» від імені Костьолу. Я завжди використовував у таких випадках тексти Святійщого Отця про жінку, зокрема, "Mulieribus Dignitate" (Про достоїнство жінок), підкреслюючи, що Отець часто робить це особисто. Опираючись на цей документ, я намагався нагадати, що йде Великий Піст, і що чоловіки не повинні зловживати святом жінок, використовуючи його як привід для випивки, що могло б зруйнувати атмосферу святкування й стати причиною «жіночих сліз».

Чесно говорячи, жінки в Росії із цього приводу не переживають і самі провокують нескінченні випивки, але я, як іноземець, завжди міг «прикинутися шлангом» і нагадувати речі очевидні.

3.ПІСТ

Тема Посту в Росії досить популярна, оскільки певне число жінок похилого віку зберегло цю традицію, і Православ'я відіграє в цьому питанні досить позитивну роль, впливаючи також і на російських католиків. Мені нерідко зустрічалися вірменські жінки, які хвасталися, що п'ють тільки чай, і що такий піст у Грузії відомий давно. Я ніколи не намагався висміювати такі подання, а навпаки, учився в цих добрих простих людей. Можливо, у російському православному календарі до Революції пісних днів у році було більше, ніж святкових, і це забезпечувало «позитивне сальдо»: ...святкували дуже активно й постилися від усього серця. Нині ці пропорції виглядають зовсім інакше, і православні традиції відсуваються на задній план. Тут вважають, що потрібно дотримувати першого й останнього тижня Великого Посту, а інше «як Бог дасть». Тому вступом і сигналом до святкування є Пальмова, а точніше Вербна Неділя, як його називають у Росії, у зв'язку з використанням «котиків» замість Пальм.

4.ОТЖЕ, ВЕЛИКДЕНЬ.

Насамперед, у російської традиції, зокрема, для людей віруючих, це свято, подібно Новому року, є головним. Він у багато разів важливіше Різдва, також і у зв'язку з тим, що в Росії інакше трактується смерть. Люди не цінують життя так високо, як у європейській культурі, і смерть приймають дуже спокійно, майже з гумором. Пасха вважається «святом померлих», тому у великодній період люди багато часу проводять «на могилках». Так званий «Батьківський день», тобто, понеділок після «білого воскресіння», подібно похоронам, є приводом для обжерливості й пияцтва. Я був шокований, бачачи хід п'яних людей, що плетуться із цвинтаря. Запрошений якось раз на похорони в німецьку родину, я застав півсела «росіян німців», які поводилися точно так само, як росіяни. Серед інших, існує забобон не вживати виделки й ножі й усе їсти ложкою... коли я, не знаючи про це, попросив столові прилади, мені їх дали, але виникло замішання, і мені довелося відповісти на багато питань.

Із цього видно, що щирий католицький звичай зберігся в осколках, з нальотом із православ'я й навіть язичества, але люди свято вірять, що « те й те» з Біблії. Воістину, багато чого походить від невиконання боргу й багато чого має бути зроблено. Справедливості заради, повинен сказати, що люди про все запитують священика й охоче, з належною повагою прислухаються до його наставлянь.

Отже, яйця й паска! Це найважливіші атрибути Великодня. Що вони позначають, ніхто не знає, і разом з освяченою їжею мені завжди подавали алкогольні напої, теж для освячення..., у той же час, мало хто знає, що варто святити також м'ясо... ковбасу й т.д. Про святковий бігус теж не збереглося ніякої інформації. Утруднення завжди виникає у зв'язку з тим, що в країні з перевагою православної традиції ніхто не повідомляє й точно не знає, коли святкувати католицький Великдень.

Звідси така велика потреба в присутності наших священиків, щоб учити, спростовувати, пояснювати те, що необхідно.

5.НЕЗНАННЯ

Довелось мені на Сахаліні зустріти жінку польського походження, що в 30-х роках прийняла хрещення в Іркутськом «костьолі» і тільки на старості років їй пояснили, що «костьол» - це не православ'я. Вона ніколи не замислювалася над тим, що належить до іншого віросповідання, чим Православ'я. Довідавшись про це, вона як людина освічена, учителька, приклала чимало старань, щоб, живучи на відстані 300 км від костьолу, завжди письмово дізнаватися, які мають бути католицькі свята найближчим часом і як їх відзначати. Чесно говорячи, у цій країні, при цих відстанях, найкраще проводити евангелізацію за допомогою телебачення й радіо. Однак, у нас є тільки три радіостанції в Росії, які ведуть локальне віщання в Москві, Петербурзі й Новосибірську, і тільки на ці міста. У Новосибірську є також телестудія Канна, але вона веде нерегулярне віщання й то з використанням кабельного телебачення. Буває, що центральне телебачення показує епізоди великодніх торжеств у Ватикані. Вся інформація про Католицький Костьол у Росії подається в перекрученому виді, і католики легко піддаються міфам про самих себе, святкуючи тільки там, де є священик під рукою...

6.ОДНАК

Як відомо, останнім часом під знаком питання поставили наше перебування й присутність, видворивши, серед інших, єпископа Мазура з Іркутська. Уже, 19 квітня 2000 року мине рік з моменту цієї події. Неприємно говорити про це, але це виселення відбулося в чергову річницю народження Леніна. Це стара традиція... дуже шанована. У сталінський час у такі дні розстрілювали священиків, щоб «зробити честь» вождеві. Задовольнити. У нинішньому році ця дата збігається з Великоднем... пострадянська традиція в новому оформленні.

Шкодую, що текст вийшов смутний. Не можу сховати суму й ностальгії. Хоча Великдень святкується інакше, з настроєм дачно-горілочно-цвинтарним, однак для мене після 10 років перебування, цей народ находжу прекрасним, сердечним, про усе радиться зі священиком, якого обдаровує старим чарівним титулом «отченька», тобто панотець.

Нехай моя скромна й емоційна розповідь буде черговим закликом до «молитовного штурму» із благанням за російських католиків, які вдалині від Батьківщини намагаються відновити свої знання про Бога й власний костьол.

ЕПІЛОГ

До наведеного списку старих і нових свят, не менш мутних у своєму реальному й щирому значенні, додам ще «Валентинки».., «травневу новенну» (новенна - девятиденна молитва), що триває з 1 по 9 травня й довше під все новими назвами, листопадові й інші свята.

Нові дні конституції й незалежності встановлені так безглуздо, що люди не йдуть на роботу, не вникаючи, яке це свято, аби тільки воно було. Не раз я запитував себе, звідки в народу, такого бідного й виснаженого кризою стільки сил для святкування. Немає грошей на хліб, але на випивку найдуться... Я почував, що це зв'язано також зі спрагою Бога, що так загули бездарно, що випиваючи третю чарку говориться: «БОГ ЛЮБИТЬ ТРІЙЦЮ»... і, нарешті, зрозумів! Неможливо пережити російську дійсність із тверезо мислячою головою, говорять: «без пляшки не розбереш»... тому сильні миру цього, зневажаючи церковні свята в радянський час, створювали нові за принципом: «П'яна голова легше сприймає» дурні аргументи. Легше всього протримався Великдень, завдяки кулінарному підтексту. Привабливість Великодня була настільки велика, що й сановники високого рангу відзначали в глибокій таємниці цей день. Жартували, що навіть Брежнєв, коли йому сказали, «Христос воскрес», відповідав: «Так, мені вже повідомили»!